Віка Марченко, 15-річна студентка медичної школи в Зволені, Словаччина

Якщо почати з самого початку, хочу сказати, Вам, Наталія Вікторівна, величезне спасибі! В моє поступлення і здачу іспитів на словацькій мові вірили тільки мої рідні і Ви.

З перших днів навчання ми всі, студенти, відчуваємо шок, і мені здається в цей період головне не зламатися, і вірити в свої сили. Хоча іноді хотілося все кинути, але тоді: для чого було потрібно починати ?! З кожним тижнем я починала розуміти, що все не так важко, головне бажання і прагнення. Не можу говорити, що легко вчитися, але знання просто так не отримаєш, їх потрібно самому хотіти отримати і без бажання студента, жоден викладач не зможе допомогти.

Результатом закінчення першого семестру в середньому спеціальному навчальному закладі Словацької Республіки я задоволена, мені це цікаво. Самі відносини в школі відмінні, та й жити в Словаччині чудово. Я багато де ще не була, якщо чесно не було часу, але думаю обов’язково надолужу згаяне. Наталія Вікторівна, величезне Вам спасибі за підтримку протягом усього часу: практично кожен день Ви цікавилися, що і як у нас відбувається.

Нинішнім і майбутнім студентам хочу побажати успіхів і головне вірити в себе, і тоді обов’язково все складеться і вийде!